Archive for November, 2015

День за два – как применять

26.11.2015 года Верховная Рада приняла так называемый “Закон день за два“.

К сожалению, низкий уровень ответственности авторов данного законопроекта за результат его практического применения приведет к массе проблем.

Согласно ст.2 Закона (исходя из текста законопроекта) его действие распространяется на всех лиц, в отношении которых вступил обвинительный приговор и которые не отбыли наказание полностью.

Такая формулировка позволяет применять закон и к тем, кто условно-досрочно освобожден или амнистирован – ведь они не отбыли наказание полностью. Хотя на самом деле авторы законопроекта имели ввиду лиц, которые отбывают наказание в момент обращения с соответствующим ходатайством в суд.

В качестве примера – лицо отбыло наказание не полностью (было освобождено по УДО) и теперь подаёт ходатайство в суд о зачтении “день за два” с целью ускорения погашения судимости. Как должен поступить суд? Как суду понять смысл фразы “щодо яких на момент набрання цим Законом чинності набрав чинності обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю”?.

Да и вообще – эта фраза говорит о том, что если приговор вступит в законную силу после вступления в силу этого Закона, то Закон в таких случаях не применяется. Хотя на самом деле применяется.

Например, согласно ст.3 Закона ходатайства о его применении осужденные (или другие лица в их интересах) должны подавать в суд, который вынес приговор – а не в суд по месту отбытия наказания. И как суд, который вынес приговор, узнает – когда осужденный убыл из СИЗО? Т.е. помимо ходатайства, осужденный должен приложить справку от начальника колонии – выписку из личного дела с указанием такой даты. В законе об этом не написано, равно как не указано об обязанности судов истребовать такие данные из колонии (за две недели, предусмотренные ст.3 закона на рассмотрение ходатайства – это и невозможно).

Пересмотр приговоров по тяжким и особо тяжким преступлениям

Народные избранники поддержали многочисленные инициативы правозащитников и внесли на рассмотрение Верховной Радой законопроект №2033а “О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины (относительно обеспечения отдельным категориям осужденных лиц права на правосудный приговор)”. Законопроектом предполагается обеспечить возможность пересмотра приговоров, по которым осуждено лиц за совершение тяжких или особо тяжких преступлений по правилам УПК Украины (1960 года). Указанные предложения, безусловно, являются крайне позитивными, но имеют ряд недостатков: – Пересмотр касается только тех лиц, которые отбывают наказание. То есть лица, которые отбыли наказание, не смогут воспользоваться таким порядком даже при наличии предусмотренных в ней оснований для пересмотра. – Непонятен механизм дальнейшего производства по уголовному делу в случае отмены приговора по мотивам нарушения процессуальных норм во время досудебного следствия. Ведь такие дела должны возвращаться органам досудебного следствия, а такого порядок не предусматривает. – Очевидно, что пересмотр касается только тяжких или особо тяжких преступлений, поскольку лиц, которые осуждены в порядке УПК Украины (1960 года) за совершение нетяжких преступлений и отбывающих наказание в настоящее время единицы. Однако именно такие лица в своё времяи и привлекались к уголовной ответственности, основываясь лишь на явке с повинной, поскольку легче было подписать явку и отделаться условным сроком за нетяжкое преступление, чем терпеть пытки. Следовательно, предлагаемые изменения в УПК Украины являются явно дискриминационными по отношению к осужденным за совершение нетяжких преступлений и всех осужденных, которые уже отбыли наказание.

 

26.11.2015 года законопроект принят за основу.

Текст предлагаемых дополнений в УПК Украины здесь:

Витяг з законопроекту №2033а “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок”
І. Розділ ХІ Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) доповнити пунктами такого змісту: «16-1. Скарги на обвинувальні вироки у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, ухвалені на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, розглядаються на підставах та в порядку, визначеними пунктами 16-1 – 16-11 цього Розділу. Положення цього пункту не перешкоджають використанню за наявності підстав іншого порядку оскарження вироків, встановленого законом. 16-2. Перегляд обвинувальних вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього Розділу, здійснюється згідно зі статтями 392 – 423 цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених пунктами 16-1 – 16-11 цього Розділу. Особа, яка провадила дізнання або брала участь у відповідній кримінальній справі як прокурор, слідчий, захисник, потерпілий, представник потерпілого, експерт, спеціаліст, свідок або суддя, не може брати участь як суддя у перегляді обвинувального вироку відповідно до пунктів 16-1 – 16-11 цього Розділу. 16-3. Скаргу може бути подано з тієї підстави, що обвинувальний вирок ґрунтується виключно на: 1) явці з повинною та/або показаннях підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, наданих під час дізнання, досудового слідства, які отримані з порушенням права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, або від яких відповідний підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий надалі відмовився, або які не підтвердилися під час судового розгляду; 2) показаннях, отриманих від особи, яка спочатку була свідком, а надалі стала підозрюваним, обвинуваченим, підсудним в цій або іншій кримінальній справі; 3) викривлених обставинах, які очевидно не відповідають дослідженим у суді доказам, що мають істотне значення; 4) обставинах, встановлених на підставі доказів, що були отримані з істотним порушенням права особи на захист під час дізнання, досудового слідства чи судового розгляду. У скарзі можуть бути наведені та обґрунтовані одна або декілька із зазначених підстав. 16-4. Скаргу подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання. Якщо таким судом є суд, що раніше вирішував справу, тоді скарга подається до іншого суду апеляційної інстанції, найбільш територіально наближеного до місця відбування покарання. В інтересах засудженого, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк, скаргу на обвинувальний вирок подає його захисник. Подання скарги на вирок суду не зупиняє виконання такого вироку. Суд апеляційної інстанції здійснює перегляд вироку колегіально у складі трьох професійних суддів. Скарга може бути подана до 31 грудня 2017 року. 16-5. Скарга оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення апеляційної скарги, з особливостями, встановленими цим пунктом. Докази, які не були подані чи не були досліджені в суді, мають бути зазначені в скарзі без обов’язкового зазначення причини неподання чи недослідження. До скарги додається копія обвинувального вироку, який набрав законної сили, вироки та ухвали судів апеляційної і касаційної інстанцій, постанови Верховного Суду України у цій кримінальній справі (за наявності), а також оригінали чи копії інших документів, які підтверджують наявність підстав для подання скарги. Захисник засудженого не зобов’язаний додавати до скарги та доданих до неї письмових матеріалів їхні копії в кількості, необхідній для їх надсилання учасникам судового провадження. 16-6. Скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня має бути передана судді-доповідачу. Прийняття скарги здійснює суддя-доповідач суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому статтями 398, 399 цього Кодексу. Після отримання скарги суд апеляційної інстанції на підставі та в порядку, визначених цим Кодексом, уповноважений: 1) відкрити провадження; 2) залишити скаргу без руху; 3) повернути скаргу; 4) відмовити у відкритті провадження. Суддя-доповідач повертає скаргу лише в разі, якщо: 1) захисник засудженого не усунув недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) скарга не підсудна зазначеному суду; 3) скаргу подано на обвинувальний вирок, який не було оскаржено в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, і строки для такого оскарження на момент подання скарги не закінчилися; 4) скаргу подано засудженим особисто або іншою особою без залучення захисника; 5) скаргу подано з підстав, не зазначених у пункті 16-3 цього Розділу. У разі виявлення суддею-доповідачем обставин, що є підставою для відмови у відкритті провадження, він передає зазначене питання на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача і двох професійних суддів суду апеляційної інстанції. Колегія суддів відмовляє у відкритті провадження лише в разі, якщо скаргу подано: 1) на обвинувальний вирок в іншій кримінальній справі, ніж справа про тяжкий чи особливо тяжкий злочин; 2) на обвинувальний вирок, ухвалений не на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року; 3) захисником в інтересах засудженого, який на момент її подання відбув покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк; 4) скаргу подано після закінчення строку, визначеного пунктом 16-4 цього Розділу, крім випадків, коли своєчасно подану скаргу було залишено без руху і захисник засудженого усунув недоліки у встановлений судом строк. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному цим Кодексом, в межах строку, визначеного пунктом 16-4 цього Розділу. Відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню зі скаргою. Ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження, залишення скарги без руху, повернення скарги або відмову у відкритті провадження не можуть бути оскаржені. 16-7. Протягом десяти днів після відкриття провадження з перегляду обвинувального вироку суддя-доповідач витребовує матеріали кримінальної справи. Орган, у якому зберігаються матеріали кримінальної справи, зобов’язаний протягом п’яти днів надіслати їх до суду апеляційної інстанції, який їх витребував. 16-8. Потерпілий, його представник, прокурор, захисник іншої особи, засудженої у цій справі, мають право приєднатися до скарги або подати до суду апеляційної інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції. Заперечення на скаргу оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення заперечення на апеляційну скаргу. 16-9. Під час перегляду вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього Розділу, участь захисника є обов’язковою. Закінчення строку відбуття засудженим покарання після подання скарги про перегляд судового рішення не перешкоджає провадженню за цією скаргою. 16-10. Суд апеляційної інстанції досліджує докази згідно з правилами, що діяли до набрання чинності цим Кодексом. Показання учасників кримінального провадження суд апеляційної інстанції отримує усно. Рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні явки з повинною, протоколів допиту особи, лише якщо допит такої особи неможливий через: 1) її відсутність під час судового засідання внаслідок смерті або тяжкої фізичної чи психічної хвороби; 2) її неприбуття на виклик до суду, якщо місцезнаходження особи не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку. В інших випадках рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. 16-11. За наслідками розгляду скарги суд апеляційної інстанції уповноважений: 1) залишити вирок без змін; 2) змінити вирок; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок. Прийнявши рішення, визначене підпунктом 1 цього пункту, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Прийнявши рішення, визначене підпунктом 2 чи 3 цього пункту, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене захисником засудженого чи прокурором у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом. З моменту проголошення рішення, визначеного підпунктами 2, 3 цього пункту, інші судові рішення у цій кримінальній справі втрачають законну силу в частині, що не узгоджується із цим рішенням».

Голосование по амнистии 11.11.2015

 

Согласно повестке дня 11.11.2015 года запланировано голосование по законопроекту “Об амнистии в 2015 году“. Однако вопрос так и не рассматривался.

2118 Д Проект Закону про амністію у 2015 році (проект н.д. В.Балоги надано 14.02.2015, подання Комітету – 03.11.2015)
Доповідає: народний депутат України БАЛОГА Віктор Іванович
Співдоповідає: Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності КОЖЕМ’ЯКІН Андрій Анатолійович

Чтоб узнать первым новости по теме “АМНИСТИЯ-2015” – подпишитесь на новости в правой колонке сайта!

День за два

Народный депутат Украины Надежда Савченко, находящаяся под следствием в РФ, внесла на рассмотрение парламента свой первый законопроект, которым предложила засчитывать один день нахождения под стражей в СИЗО как два дня лишения свободы в случае назначения такого наказания. Напомним, что разговоры о «день за два» ведутся уже около 10 лет и до этого момента ещё ни разу не заканчивались законодательной инициативой.

26.11.2015 года данный законопроект принят вцелом. 07.12.2015 закон направлен на подпись Президенту

 

Повний текст законопроекту про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)
Проект вноситься народними депутатами України: Савченко Н.В. Кожем’якіним А.А. Крульком І.І. Паламарчуком М.П. Ємцем Л.О. Осуховським О.І. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)» Верховна Рада України постановляє: 1. Викласти ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131) у наступній редакції: «5. Зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. У випадку призначення судом іншого покарання, аніж побзавлення волі, зарахування строку попереднього ув’язнення в межах того ж кримінального провадження здійснюється у наступному порядку: 1) строк попереднього ув’язнення переводиться у строк позбавлення волі відповідно до визначеного абзацом першим цієї частини статті співвідношення; 2) визначений відповідно до підпункту першого цього абзацу строк позбавлення волі переводиться у інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті. При призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов’язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання. У строк попереднього ув’язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судовго розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; д) перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Суд повинен звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув’язнення, відбутий засудженим в межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання із числа передбачених частиною першою цієї статті. У випадку, якщо до винесення вироку строк попереднього ув’язнення, відбутий особою, перевищуватиме відповідно до визначеного першим абзацом цієї частини співвідношення максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа повинна бути негайно звільнена судом з-під варти як за ініціативою суду, так і за ініціативою особи, яка звільняється або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається як на стадії судового розгляду кримінального провадження, так і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження». 2. Цей Закон підлягає застосуванню до всіх осіб, щодо яких на момент набрання цим Законом чинності набрав чинності обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. 3. Застосування цього Закону здійснюється за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, судами, які виносили зазначені обвинувальні вироки, протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного клопотання судом, або за власною ініціативою суду. 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Голова Верховної Ради України
Реклама
Выбор языка:
Подписка на новости

Введите Ваш email:

Delivered by FeedBurner

Недавние сообщения