Деякі аспекти судового оскарження вимог про сплату недоїмок з ЄСВ

Деякі аспекти судового оскарження вимог про сплату недоїмок з ЄСВ

Деякі питання,  які виникають під час судових розглядів справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, уповноважених законом адмініструвати збір та облік єдиного соціального внеску.

На даний час в Україні склалася певна практика розгляду адміністративними судами справ у спірних відносинах між органами Пенсійного фонду України та фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, – в частині сплати єдиного соціального внеску.

Враховуючи, що відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи»  з 01.10.2013 року адміністратором єдиного соціального внеску є Міністерство доходів і зборів України, в подальшому такий орган називатимемо Адміністратором.

Отже, відповідно до абзацу 8 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

В той же час, абзацом 10 зазначеної частини статті закону встановлено, що У випадках, зазначених в абзаці дев’ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, Законом надано Адміністратору право вибору одного з двох заходів впливу та стягнення недоїмок зі сплати єдиного соціального внеску:

  1. Надсилання вимоги про сплату недоїмки як виконавчого документу безпосередньо до підрозділу державної виконавчої служби.
  2. Звернення до суду.

Застосування обох заходів одночасно або почергово – не передбачено.

Оскільки судові розгляди зазвичай є довготривалими та потребують ретельної підготовки, Адміністратор зазвичай обирає найшвидший та найпростіший шлях – направлення вимоги про сплату недоїмки до державної виконавчої служби (ДВС).

Відповідно до ст.25 Закону такий захід Адміністратор має право застосувати лише після того, як вимога була направлена платнику ЄСВ і або не була сплачена, або не була оскаржена останнім у встановлений законом 10-денний термін з дня отримання такої вимоги.

Отже, після складання вимоги про сплату недоїмки Адміністратор повинен направити її рекомендованим листом боржнику – платнику ЄСВ.

Далі починається саме цікаве.

Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, навіть якщо боржник не отримав вимоги (з різних причин), але на зворотному повідомленні УДППЗ «Укрпошта» зазначена будь-яка причина невручення кореспонденції – Адміністратор має підставу вважати, що вимога є врученою датою складання зворотного повідомлення. Від цієї дати протягом 10 днів Адміністратор чекає, доки боржник сплатить або оскаржить фактично неотриману ним вимогу, – і застосовує зазначені вище заходи впливу та стягнення.

В результаті, платник ЄСВ отримує виклик до підрозділу державної виконавчої служби, навіть гадки не маючи про існування вимоги про сплату ним недоїмки із єдиного соціального внеску.

Оскаржувати дії або рішення підрозділів ДВС не має жодного сенсу – вони мають всі законні підстави відкрити провадження за вимогою, а той факт, що боржник не бачив цієї вимоги і не знає про її існування – не є підставою для закриття виконавчого провадження.

Судова практика свідчить про те, що оскарження платниками ЄСВ незаконних дій Адміністратора щодо направлення до ДВС вимоги, з якою платник не був ознайомлений, виключно на підставі позбавлення можливості її оскарження внаслідок неотримання – є безперпесктивним внаслідок вказаного вище п.8.1 Інструкції.

Однак, є інший, дієвий механізм протидії таким нахабним діянням Адміністратора. Чому нахабним? Так, він діє законно. Але чи сумлінно?

Отже, сам інструмент.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції Пенсійного фонду України від 27.09.2010року за  № 21-5 “Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених підпунктами “б” та/або “в” цього пункту, вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкціїпротягом п’ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Таким чином, якщо звітним періодом є, наприклад, квартал, то така вимога має бути направленою не пізніше приблизно 20 числа лютого, травня, серпня або листопада в залежності від наявності вихідних чи святкових днів.

Наприклад, у Постанові Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі №805/1508713-а зазначено наступне:

«Так, в повідомленні Укрпошти про вручення позивачу спірної вимоги зазначено, що вона була надіслана 21.08.2013року, що з аналізу наведених вище норм є порушенням строку надіслання фізичній особі – підприємцю вимоги про сплату недоїмки.

Таким чином, суд не може прийняти в якості доказу отримання позивачем спірної вимоги зазначене повідомлення про вручення, оскільки не можливо встановити який саме документ був надісланий контролюючим органом позивачу станом на 21.08.2013року, тоді як спірна вимога повинна бути надіслана відповідно до п. 6.3 Інструкції протягом п’ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).»

Отже, направлена Адміністратором з порушенням встановлених строків кореспонденція не може бути ідентифікованою як вимога, якщо боржник її не отримував – адже немає правових підстав вважати такі листи саме вимогами зі сплати недоїмки, що у свою чергу є підставою визнання судом таких дій Адміністратора як невиконання вимог Закону та Інструкції і в такому разі платник ЄСВ дійсно позбавлений права оскарження вимоги, яку не отримував.

В таких позовах доцільно просити суд не лише визнати протиправною діяльність Адміністратора щодо направлення до підрозділів ДВС вимоги про сплату недоїмки, а також зобов’язати Адміністратора відкликати таку вимогу з ДВС – з метою закриття виконавчого провадження.

У випадку нарахування штрафних санкцій чи пені по таких вимогах – слід також просити суд скасувати такі рішення Адміністратора.

One Response to “Деякі аспекти судового оскарження вимог про сплату недоїмок з ЄСВ”

  • Сергей написал:

    Мне вообще не присылали “Вымогу” про оплату недоимки. Даже акта не видел в налоговой. А инспектор впаривает штраф от 680-1380грн.Я по её словам только имею информацию, что у меня недоимка. Инспектор говорит, что Вам отправляли, а вы её не получили специально.

Оставить комментарий

Реклама
Выбор языка:
Подписка на новости

Введите Ваш email:

Delivered by FeedBurner

Недавние сообщения