Внесен законопроект об амнистии участников АТО

Внесен законопроект об амнистии участников АТО

 

25.04.2016 года народным депутатом Денисенко А.С. внесен законопроект об амнистии лиц, которые на момент совершения преступления принимали участие в проведении антитеррористической операции.

Повний текст законопроекту №4519 від 25.04.2016 про амністію осіб, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції
ПРОЕКТ
вноситься
народним депутатом України
Денисенком А.С. (посв. № 241)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про амністію осіб, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції

Керуючись принципом гуманізму, відповідно до статті 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України «Про застосування амністії в Україні» Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Стаття 1. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:
а) військовослужбовців Збройних Сил України, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції;
б) військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до закону та правоохоронних органів спеціального призначення, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції.
Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, які підлягають звільненню від покарання на підставі статті 1 цього Закону, які притягнуті до кримінальної відповідальності (яким оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення) та засуджені у період проведення антитерористичної операції.
Стаття 3. Звільнити від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості.
Стаття 4. Амністія не може бути застосована до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб:
а) які після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинили умисний злочин;
б) які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний злочин;
в) яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
г) яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України (статті 109-114 Кримінального кодексу України 2001 р. (далі – КК України); умисне вбивство (стаття 115 КК України); доведення до самогубства при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 120 КК України); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 121 КК України); катування (стаття 127 КК України); незаконне проведення дослідів над людиною (стаття 142 КК України); порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини при обтяжуючих обставинах (частини четверта і п’ята статті 143 КК України); насильницьке донорство (стаття 144 КК України); злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи (статті 152-156 КК України); грабіж при обтяжуючих обставинах (частини третя, четверта і п’ята статті 186 КК України); шахрайство при обтяжуючих обставинах (частина четверта статті 190 КК України); виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (стаття 199 КК України); контрабанду при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 201 КК України); протидію законній господарській діяльності при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 206 КК України); створення злочинної організації (стаття 255 КК України); бандитизм (стаття 257 КК України); терористичний акт (стаття 258 КК України); створення терористичної групи чи терористичної організації (стаття 2583 КК України); сприяння вчиненню терористичного акту (стаття 2584 КК України); фінансування тероризму (стаття 2585 КК України); викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262 КК України); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна при обтяжуючих обставинах (частина третя стаття 278 КК України); блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 279 КК України); порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або особою, яка зникла з місця дорожньо-транспортної пригоди; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 289 КК України); пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (стаття 292 КК України); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 307 КК України); погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах (частини третя і четверта статті 345 КК України); погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (стаття 346 КК України); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК України); захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (стаття 349 КК України); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 355 КК України); перевищення влади або службових повноважень при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 365 КК України); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 КК України); погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 377 КК України); посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (стаття 379 КК України); дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (стаття 392 КК України); втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (стаття 393 КК України); посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (стаття 400 КК України); злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), передбачені частинами другою, третьою і четвертою статті 404 КК України, частинами другою і третьою статті 405 КК України, частиною третьою статті 406 КК України, частинами другою і третьою статті 408 КК України, статтею 410 КК України, частиною другою статті 420 КК України, частинами другою і третьою статті 426 КК України, статтею 433 КК України, а також за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачені статтями 439, 442 і 443 КК України, статтями 446 і 447 КК України.
Стаття 5. Реалізація положень цього Закону здійснюється судами.
1. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою керівництва військової частини чи правоохоронного органу, у складі якого засуджений приймав участь у проведенні антитерористичної операції, прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою підсудного чи засудженого, їх захисників.
2. Застосування цього Закону здійснюється щодо:
а) осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, – за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за заявою самої особи, її захисника;
б) осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, – за заявою самої особи, її захисника;
в) засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, – за поданням начальника установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або за заявою самого засудженого, його захисника, а щодо військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні – за поданням командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за заявою самого військовослужбовця, його захисника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;
г) осіб, кримінальні провадження про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, – за заявою самої особи, її захисника.
3. У випадку наявності декількох підстав застосування до особи амністії, перевага надається підставам, які найбільшим чином поліпшують становище даної особи.
4. Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь військового прокурора в судовому засіданні є обов’язковою.
5. З метою забезпечення прав та законних інтересів особи, справа щодо амністії якої розглядається судом, у судовому засіданні може брати участь її захисник.
6. Застосування амністії не допускається, якщо підсудний або засуджений заперечує проти цього.
7. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов’язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.
Стаття 6. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи, характеристики керівництва військової частини чи правоохоронного органу, у складі якого засуджений приймав участь у проведенні антитерористичної операції та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
1. Розгляд питання щодо застосування амністії проводиться в судовому засіданні з обов’язковою участю особи, відносно якої вирішується питання про застосування амністії.
2. Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов’язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.
Стаття 7. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини від моменту початку антитерористичної операції, приймаючи участь у її проведенні до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені після набрання чинності цим Законом.
Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після набрання чинності цим Законом.
Стаття 8. Особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом. Особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв’язку з амністією, не повертається.
Стаття 9. Особам, щодо яких застосовано амністію згідно з цим Законом, за їх бажанням надається психологічна, медико-психологічна та/або психіатрична допомога, яка є засобом соціалізації зазначених осіб. У зв’язку з цим, кримінально-виконавчі установи інформують вказаних осіб про медичні установи, які здійснюють надання зазначеної допомоги.
Стаття 10. Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській, районним, районним у місті Києві державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
а) спільно з територіальними органами Державної служби зайнятості України працевлаштування, а у разі необхідності перекваліфікацію осіб, звільнених відповідно до цього Закону;
б) спільно з територіальними управліннями соціального захисту населення надання особам, звільненим відповідно до цього Закону, усіх соціальних виплат та гарантій, передбачених для учасників антитерористичної операції, у тому числі пов’язаних з інвалідністю цих осіб та втратою ними працездатності, якщо особа має право на отримання статусу учасника антитерористичної операції та/або отримала цей статус до постановлення вироку по відношенню до неї.
Стаття 11. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.

Голова Верховної Ради
України А.В. Парубій

5 Responses to “Внесен законопроект об амнистии участников АТО”

  • Таня написал:

    Здравствуйте!Мой брат на момент совершения преступления принимал участие в проведении АТО( отслужил 10 мес.) .Осужден в марте по ст.407 ч.4 и 263 ч.1. на 3 года и 1 мес.Есть ли хоть маленький шанс на амнистию по этому законопроекту?

  • Diana написал:

    здравствуйте!известна ли дата чтения закона об амнистии.

  • вадим написал:

    когда уже выйдет нормальная амнистия сколько же можно дипутаты уже за людей некого не считают

Оставить комментарий

Реклама
Выбор языка:
Подписка на новости

Введите Ваш email:

Delivered by FeedBurner

Недавние сообщения