Щодо тимчасового ввезення автомобілів

Щодо тимчасового ввезення автомобілів

Останнім часом з’явилася велика пропозиція автомобілів з Європи за низькими цінами без розмитнення.
Відповідно до ч.1 ст.380 Митого Кодексу (МК) України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Частиною другою ст.380 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Частиною четвертою ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Отже, громадянин-нерезидент має право тимчасово – до одного року – ввезти на митну територію України транспортний засіб особистого користування без розмитнення.

24.03.2004 року держава Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення («Стамбульска конвенція»). На підставі частини 3 статті 1 МК України якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Спеціальним розділом Конвенції є додаток С – «Додаток щодо транспортних засобів». Цим додатком, зокрема ст.1, встановлено, що “приватне використання” означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання. Статтею 5 вказаного додатку зазначено, що для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби приватного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім’я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території. В той же час, стаття 7 Додатку встановлює, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатку, транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху встановлено: Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС; г) на маршрутних транспортних засобах — схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, — документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); Крім того, п.2.2 Правил дорожнього руху зазначено: Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, транспортним засобом, який: 1. належить особі-нерезиденту і зареєстрований відповідним чином у країні його громадянства, 2. ввезений цим нерезидентом тимчасово до одного року на митну територію України, – може абсолютно правомірно керувати особа-резидент України, за умови наявності відповідного застереження («має право керувати такий-то») у технічному паспорті автомобіля або належної довіреності на право керування ним.

Виключні підстави зупинення поліцейським транспортного засобу встановлено ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»: Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

  1. якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
  2. якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
  3. якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
  4. якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
  5. якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
  6. якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
  7. якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
  8. якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
  9. порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Виключні підстави обмеження пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю встановлені статтею 37 Закону України «Про національну поліцію»: поліцейський може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів. Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється на підставах та в порядку, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Таким чином, зупинення поліцейським транспортного засобу на підставі того, що такий засіб обладнано номерними знаками іншої держави, з метою перевірки правомірності перебування такого транспортного засобу на митній території України (за умови відсутності постанови органу доходів і зборів щодо порушення митних правил) – є неправомірним. За наявності постанови органу доходів і зборів щодо порушення митних правил поліцейський має право провести адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, не більше ніж на три години (ст.263 КУпАП). Оскільки правомірне керування транспортним засобом на підстави належного дозволу його власника не є адміністративним правопорушенням – затримання водія такого автомобіля є протиправним.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що наразі в Україні є всі достатні правові підстави керувати громадянину-резиденту на підставі довіреності або запису у технічному паспорті автомобілем, який громадянин-нерезидент тимчасово до одного року ввіз на митну територію України. В той же час, низька правова культура (а частіше – вперте небажання приймати закон) правоохоронців найближчим часом створюватиме проблеми таким водіям, адже оскарження незаконних дій і повернення незаконно вилученого транспортного засобу може тривати місяцями.

Оставить комментарий

Реклама
Выбор языка:
Подписка на новости

Введите Ваш email:

Delivered by FeedBurner

Недавние сообщения