Posts Tagged ‘мобильные телефоны’

Мобільні телефони у виправних центрах

Відповідно до нових Правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань – телефонні розмови засуджених, які тримаються у виправних центрах, можуть здійснюватися за допомогою мобільних телефонів, які вони мають право зберігати при собі, зареєстрованих в черговій частині установи виконання покарань. Засуджений має право зберігати при собі лише один мобільний телефон.

Для користування мобільним телефоном засуджений повинен звернутися до начальника виправного центру з письмовою заявою із зазначенням найменування телефону, модифікації, коду міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання (IMЕІ) або серійного номера та телефонного номера оператора зв’язку, яким він користується.

Реєстрація мобільних телефонів здійснюється у журналі реєстрації мобільних телефонів та телефонних номерів, якими користуються засуджені (додаток 17), який зберігається в черговій частині виправного центру. Якщо у засудженого буде виявлено незареєстрований мобільний телефон або телефонний номер (SIM-картка), він вилучається у встановленому законодавством порядку і зберігається на складі виправного центру та повертається засудженому після його звільнення.

Нові Правила внутрішнього розпорядку (ПВР)

Наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014  № 2186/5 затверджено нові Правила внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань (ПВР). Зокрема, суттєво змінено Перелік предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, а саме – заборонено:

  • Будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD- та DVD-диски (за винятком: гучномовець – один на жилу секцію, телевізор – один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію, DVD-програвач – один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію).
  • Радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади (засудженим, які тримаються у виправних центрах, дозволяється зберігати та користуватися мобільними телефонами у порядку, встановленому пунктом 2 розділу ХІV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).
  • Комп’ютерна техніка (за винятком комп’ютерної техніки, що встановлена у комп’ютерних класах. Засудженим, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволяється мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них), ігрові консолі та приставки.

Засудженим дозволено користуватися мобільними телефонами

6 травня 2014 р. у №87 (5837) газети “Голос України” офіційно опубліковано текст Закону України “ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАСУДЖЕНОГО ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ”. Таким чином, даний закон набирає сили з 07.05.2014 року.

Отже, оскільки журналісти не відрізняють позбавлення та обмеження волі (адже вони філологи, а не юристи, й для них це синоніми), давайте розберемося – що же прийнято Верховною Радою України.

Коли йде мова про зберігання та користування мобільними телефонами – йдеться лише про тих осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі.

Згідно прийнятого 08.04.2014 Закону України “Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів” (на даний час направлений на підписання в.о. Президента) вносяться зміни до ст.59 КВК України:
“2. Засуджені до обмеження волі мають право:
носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі,
користуватися грішми без обмежень;
відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення – до трьох діб один раз на місяць.
користуватися засобами мобільного зв’язку;
одержувати правову допомогу, передбачену цим законом, для осіб, засуджених до позбавлення волі”;

В той же час для засудженни, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі у дільницях соціальної реабілітації  (де встановлено мінімальний рівень безпеки з полегшеними умовами утримання) дозволяються лише портативні комп’ютери, а телефони – ні:

абзац п’ятий частини другої статті 99 викласти у такій редакції:
“можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження”;

Однак, є у прийнятому законі й норми, виконання яких, вочевидь, буде реалізовано тільки після внесення змін до відповідних підзаконних актів. Адже Міністерство юстиції України, яке координує діяльність Державної пенітенціарної служби, до сих пір не підготувало документ на заміну ПВР (правила внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань, затверджені ще в 2005 році й фактично втратили  силу як підзаконний акт з 12.12.2012 року).

Так, законом вносяться такі зміни:

У статті 107:

абзац сьомий частини першої викласти в такій редакції:
“здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного)
зв’язку, користуватися глобальною мережею Інтернет “.

У статті 110:

частину п’яту викласти у такій редакції:
“5. Засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах здоров’я, право на телефонні розмови (у тому числі у
мережах рухомого (мобільного) зв’язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні
розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються.”;
Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.”;

Данні норми дозволяють засудженим до позбавлення волі користуватися мобільним зв’язком як сервісом (послугою оператора), але при цьому зберігання й користування мобільними телефонами та засобами доступу до мережі Інтернет таким особам не дозволено.

Очевидно, що є необхідним підзаконний акт, яким буде встановлений порядок користування засобами мобільного зв’язку під контролем адміністрації. А поки такого підзаконного акту немає – мобільний зв’язок у виправних колоніях (включаючи ДСР) – залишається поза законом.

Закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування.

Мобільні телефони в установах виконання покарань

no_moby

Наприкінці грудня 2012 року Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, подав до Верховної Ради розроблений Мінюстом проект Закону України “Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання“.

Серед інших моментів, зазначений законопроект містив положення, згідно яких засудженим, які відбувають покарання у дільницях соціальної реабілітації колоній середнього рівня безпеки та у виправних центрах пропонувалося дозволити зберігати при собі та користуватися мобільними телефонами та аксесуарами до них.

В першому читанні законопроект не було схвалено, після чого з ним відбулися серйозні зміни.

Якщо продивитись порівняльну таблицю до другого читання, то стане явним, що пункти, які стосувалися мобільних телефонів, при підготовці до другого читання були відхилені повністю.

05.09.2013 законопроект 1131 було прийнято в цілому як Закон України “Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання“.

Як вбачається з тексту прийнятого закону, розміщеного на офіціальному сайті Верховної Ради України – ані слова про використання мобільних телефонів в установах виконання покарань немає. Закон набере чинності з 01.01.2104 року.

В той же час, як прес-службою Президента, так і ведучими ЗМІ була розтиражована новина про те, що “Янукович дозволив засудженим користуватися мобільними телефонами”. Як бачимо з тексту прийнятого закону – це не так.

obshuk

В той же час хочеться відмітити наступне.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України” від 16 жовтня 2012 року № 5461-VI внесено зміни до Кримінально-виконавчого Кодексу України.

Так, з моменту набрання чинності такими змінами – 12.12.2012 року – частина п’ята ст.59 КВК України тепер звучить так:

Засудженим до обмеження волі забороняється:  доставляти  і  зберігати  на  території,  де вони проживають, предмети,    вироби    і   речовини,   перелік   яких   визначений  нормативно-правовими  актами  Міністерства юстиції України. У разі  виявлення  таких  предметів,  виробів і речовин у засудженого вони  підлягають   вилученню  і  зберіганню,  речі,  вилучені  з  обігу,  знищуються.

Таким чином, заборонити зберігати та використовувати  мобільні телефони засудженим міг би Мінюст своїм відомчим наказом. Але минув вже майже рік з моменту внесення зазначених вище змін, але Мінюст так і не знайшов часу або бажання створити й затвердити у встановленому законом порядку перелік речей та предметів, зберігати та користуватися якими засудженим до обмеження волі заборонено.

Здавалося б – бери мобільний телефон та користуйся, адже це нічим не заборонено.

На практиці ж адміністрації установ виконання покарань застосовують положення Наказу Державного Департаменту України з питань виконання покарань №275 від 23.12.2005, зокрема – Додаток 7, яким встановлено перелік заборонених предметів.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Гарантіями п.1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Частиною другою ст.7 КВК України чітко встановлено: засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, передбаченими Конституцією України, за виключенням обмежень, встановлених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Таким чином:

  1. Обмежити засуджених в праві зберігати та використовувати мобільні телефони можливо лише Законом України.
  2. ч.5 ст.59 КВК України чітко встановлено, що перелік заборонених предметів для засуджених до обмеження волі встановлюється нормативно-правовими актами Мінюста.
  3. На сьогодні таких нормативно-правових актів Мінюст не видав.
  4. Наказ ДДУПВП №275 от 23.12.2005 не є нормативно-правовим актом Мінюста, а тому не може встановлювати перелік предметів, зберігання та користування якими засудженим заборонено.

ВИСНОВОК: на сьогодні у виправних центрах незаконно застосовуються дисциплінарні санкції щодо засуджених до обмеження волі за зберігання та користування мобільними телефонами.

Реклама
Выбор языка:
Подписка на новости

Введите Ваш email:

Delivered by FeedBurner

Недавние сообщения