Posts Tagged ‘ЄСВ’

Роз’яснення Фіскальної служби щодо ЄСВ-2015

 

26.01.2015 року Державна фіскальна служба України опублікувала роз’яснення щодо змін до порядку сплати єдиного соціального внеску.

Зокрема, зазначено наступне:

платникам, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності самостійно визначити базу нарахування. Тобто такі платники, за бажанням, з метою збереження собі страхового стажу у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Дана норма буде застосовуватися до доходу (прибутку) за 2015 рік Однак, з цього роз’яснення не зовсім зрозуміло – “В такому випадку” – це в разі відсутності доходів чи у разі самостійного визначення бази нарахування збору.

ЕСВ-2015: нараховуємо, навіть якщо немає доходу

В останній пленарний день 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці“, яким, крім іншого, вносяться зміни в Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Так, п. 2 частини першої статті 7 буде виглядати так: «2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.»;

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ і за ті періоди, коли дохід не нараховано – у розмірі мінімального страхового внеску (на даний момент близько 422 грн, з початку 2015 року – відповідно з розміром мінімальної заробітної плати).

Також дивіться роз’яснення ДФС України з даного питання.

Пропозиція щодо списання боргу зі сплати ЄСВ

Народні депутати не перестають вносити законопроекти, спрямовані на “лібералізацію” ситуації з несплатою ЄСВ підприємцями за минулі періоди.

Так, народний депутат України Остапчук В.М вніс на розгляд Верховною Радою законопроект, яким запропонував Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнити пунктом 7-2 такого змісту:
«7-2. Платникам, які заявили про припинення підприємницької діяльності на момент набрання чинності та протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і погашення заборгованості до Пенсійного фонду України», та які не мають заборгованості зі сплати страхових внесків та єдиного внеску на загальне обов’язкове державне соціальне страхування, штрафи та пеня, пов’язані із заборгованістю через несвоєчасну сплату страхових внесків за період до 31 грудня 2010 року, нараховані і несплачені, списуються.
Орган Пенсійного фонду України у десятиденний строк з дня отримання повідомлення про припинення вживає заходів щодо списання нарахованих та несплачених штрафів та пені, пов’язаних із заборгованістю через несвоєчасну сплату страхових внесків за період до 31 грудня 2010 року».

Врегулювання сплати ЄСВ пенсіонерами-пільговиками

На даний момент ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” звільняє від сплати ЄСВ пенсіонерів за віком. При цьому особи, які є пенсіонерами за пільговими умовами (спеціальний стаж та інші), зобов’язані сплачувати ЄСВ, що регулярно є предметом спору в судах.

Народними депутатами України В. Д. Барвиненком, О. В. Герегою, В. о. Мельниченко і А. В. Шиньковичем внесений на розгляд законопроект про внесення змін у закон про ЄСВ щодо розширення кола осіб, звільнених від сплати єдиного внеску.

Так, пропонується після слів “пенсіонерами за віком” доповнити такими словами та знаками: “(в тому числі пенсіонери, які вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах)”.

Нагадуємо, що у відповідності зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Черговий варіант зменшення ЄСВ

Новообраними народними депутатами України О. П. Продан, О. В. Бельковой, Н.В. Агафонової, П. В. та Розенко В. о. Чумаком внесено черговий законопроект, що стосується можливого зменшення розмірів єдиного соціального внеску.

Так, замість 34,7% пропонується зменшити ставку ЄСВ до 18,1%, а для підприємств і підприємців, у яких в штаті є працівники-інваліди – до 8,1%.

Крім того, від сплати ЄСВ пропонується звільнити фізичних осіб-підприємців за ті періоди, коли ними не сплачується єдиний податок, тобто по суті – в період відсутності доходу, а на сьогоднішні день це є основним каменем спотикання у відносинах між платниками цього збору та фіскальними органами.

Спрощення процедури припинення ФОП

13.05.2014 року Верховна Рада України прийняла закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом“, який набирає чинності з 07.07.2014 року.

Зокрема, даним законом спрощується процедура припинення фізичної особи-підприємця, а саме:

Стаття 47. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням
1. Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням фізична особа – підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації
припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням.
2. Документ, поданий для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, приймається за описом, копія якого в день надходження документу видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику з відміткою про дату його надходження.

3. Дата надходження документу, поданого для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

4. Державний реєстратор залишає документ, поданий для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, без розгляду, якщо:

  • документ поданий за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності;
  • документ не відповідає вимогам цього Закону.

5. Про залишення документу, поданого для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, без розгляду заявнику в день надходження документу державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документу без розгляду разом з цим документом.

6. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документу, поданого для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, без розгляду зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати
надходження цього документу внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення
про внесення такого запису.”

Таким чином, для припинення діяльності більше не вимагатиметься сплата боргу (недоїмок) із податків та зборів, зокрема – ЄСВ.

Списання заборгованності по податках та зборах

Народним депутатом України Кожем`якіним А.А. внесено до Верховної Ради України законопроект №4838 від 12.05.2014 “Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) суб’єктів малого і середнього бізнесу”.

Зокрема, данним законопроектом передбачається списати з суб’єктів малого і середнього бізнесу суми заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України, в тому числі реструктурованої відповідно до чинного законодавства, з урахуванням сум заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства, за станом на 1 січня 2014 року.

Наразі залишається відкритим питання нормативного визначення термінів “суб’єктів малого і середнього бізнесу” – адже на даний час жоден закон такого терміну не визначає.

Деякі аспекти судового оскарження вимог про сплату недоїмок з ЄСВ

Деякі питання,  які виникають під час судових розглядів справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, уповноважених законом адмініструвати збір та облік єдиного соціального внеску.

На даний час в Україні склалася певна практика розгляду адміністративними судами справ у спірних відносинах між органами Пенсійного фонду України та фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, – в частині сплати єдиного соціального внеску.

Враховуючи, що відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи»  з 01.10.2013 року адміністратором єдиного соціального внеску є Міністерство доходів і зборів України, в подальшому такий орган називатимемо Адміністратором.

Отже, відповідно до абзацу 8 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

В той же час, абзацом 10 зазначеної частини статті закону встановлено, що У випадках, зазначених в абзаці дев’ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, Законом надано Адміністратору право вибору одного з двох заходів впливу та стягнення недоїмок зі сплати єдиного соціального внеску:

  1. Надсилання вимоги про сплату недоїмки як виконавчого документу безпосередньо до підрозділу державної виконавчої служби.
  2. Звернення до суду.

Застосування обох заходів одночасно або почергово – не передбачено.

Оскільки судові розгляди зазвичай є довготривалими та потребують ретельної підготовки, Адміністратор зазвичай обирає найшвидший та найпростіший шлях – направлення вимоги про сплату недоїмки до державної виконавчої служби (ДВС).

Відповідно до ст.25 Закону такий захід Адміністратор має право застосувати лише після того, як вимога була направлена платнику ЄСВ і або не була сплачена, або не була оскаржена останнім у встановлений законом 10-денний термін з дня отримання такої вимоги.

Отже, після складання вимоги про сплату недоїмки Адміністратор повинен направити її рекомендованим листом боржнику – платнику ЄСВ.

Далі починається саме цікаве.

Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, навіть якщо боржник не отримав вимоги (з різних причин), але на зворотному повідомленні УДППЗ «Укрпошта» зазначена будь-яка причина невручення кореспонденції – Адміністратор має підставу вважати, що вимога є врученою датою складання зворотного повідомлення. Від цієї дати протягом 10 днів Адміністратор чекає, доки боржник сплатить або оскаржить фактично неотриману ним вимогу, – і застосовує зазначені вище заходи впливу та стягнення.

В результаті, платник ЄСВ отримує виклик до підрозділу державної виконавчої служби, навіть гадки не маючи про існування вимоги про сплату ним недоїмки із єдиного соціального внеску.

Оскаржувати дії або рішення підрозділів ДВС не має жодного сенсу – вони мають всі законні підстави відкрити провадження за вимогою, а той факт, що боржник не бачив цієї вимоги і не знає про її існування – не є підставою для закриття виконавчого провадження.

Судова практика свідчить про те, що оскарження платниками ЄСВ незаконних дій Адміністратора щодо направлення до ДВС вимоги, з якою платник не був ознайомлений, виключно на підставі позбавлення можливості її оскарження внаслідок неотримання – є безперпесктивним внаслідок вказаного вище п.8.1 Інструкції.

Однак, є інший, дієвий механізм протидії таким нахабним діянням Адміністратора. Чому нахабним? Так, він діє законно. Але чи сумлінно?

Отже, сам інструмент.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції Пенсійного фонду України від 27.09.2010року за  № 21-5 “Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених підпунктами “б” та/або “в” цього пункту, вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкціїпротягом п’ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Таким чином, якщо звітним періодом є, наприклад, квартал, то така вимога має бути направленою не пізніше приблизно 20 числа лютого, травня, серпня або листопада в залежності від наявності вихідних чи святкових днів.

Наприклад, у Постанові Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі №805/1508713-а зазначено наступне:

«Так, в повідомленні Укрпошти про вручення позивачу спірної вимоги зазначено, що вона була надіслана 21.08.2013року, що з аналізу наведених вище норм є порушенням строку надіслання фізичній особі – підприємцю вимоги про сплату недоїмки.

Таким чином, суд не може прийняти в якості доказу отримання позивачем спірної вимоги зазначене повідомлення про вручення, оскільки не можливо встановити який саме документ був надісланий контролюючим органом позивачу станом на 21.08.2013року, тоді як спірна вимога повинна бути надіслана відповідно до п. 6.3 Інструкції протягом п’ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).»

Отже, направлена Адміністратором з порушенням встановлених строків кореспонденція не може бути ідентифікованою як вимога, якщо боржник її не отримував – адже немає правових підстав вважати такі листи саме вимогами зі сплати недоїмки, що у свою чергу є підставою визнання судом таких дій Адміністратора як невиконання вимог Закону та Інструкції і в такому разі платник ЄСВ дійсно позбавлений права оскарження вимоги, яку не отримував.

В таких позовах доцільно просити суд не лише визнати протиправною діяльність Адміністратора щодо направлення до підрозділів ДВС вимоги про сплату недоїмки, а також зобов’язати Адміністратора відкликати таку вимогу з ДВС – з метою закриття виконавчого провадження.

У випадку нарахування штрафних санкцій чи пені по таких вимогах – слід також просити суд скасувати такі рішення Адміністратора.

Кримінальна відповідальність за несплату ЄСВ

Народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за несплату ЄСВ.

Так, у парламенті ще в травні 2013 року народним депутатом Олійником В.М. було зареєстровано законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за умисне порушення порядку нарахування, обчислення або сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – шляхом внесення до Кодексу статті 212-1.

15.10.2013 народним депутатом Кожем’якіним А.А. зареєстровано проект постанови Верховної Ради України про прийняття за основу зазначеного вище законопроекту. Таким чином, вже у найближчий час варто чекати прийняття закону в першому читанні, і, як наслідок – з відкриттям наступної сесії (з лютого 2014 року) – прийняття закону в цілому.

Тобто, замість того, щоб знизити фіскальний тиск на бізнес та зменшити ЄСВ, влада намагається наповнювати бюджет за рахунок залякування бізнесу черговими кримінальними нормами.

Важливо розуміти, що у випадку внесення таких змін до Кримінального Кодексу України, підприємцю необхідно буде доводити (що, в загалі-то, є протиріччям гарантіям ст.62 Конституції України) відсутність умислу при несвоєчасній сплаті ЄСВ.

Крім того, наявність в законопроекті ч.4 ст.212-1 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у випадку погашення заборгованості до відкриття кримінального провадження) дає контролюючим органам додатковий інструмент для вимагання неправомірної вигоди.

Враховуючи викладене, до набрання чинності зазначеним законопроектом, необхідно продовжувати активну діяльність щодо відстоюванню в адміністративних судах незаконності нарахування недоїмок зі сплати ЄСВ підприємцями на єдиному податку, які не мали доходу у ті чи інші періоди.

 

Реклама
Выбор языка:
Подписка на новости

Введите Ваш email:

Delivered by FeedBurner

Недавние сообщения